- засвідчення
- -я, с.1) Дія за знач. засвідчити.2) Документ, який свідчить що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
засвідчення
Смотреть что такое "засвідчення" в других словарях:
засвідчення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
засвідчувач — а, ч. 1) Свідок. 2) Службовець, чиновник, який засвідчує документ, видає посвідчення … Український тлумачний словник
нотаріальний — а, е. Стос. до посвідчення й оформлення юридичних актів, різних документів і т. ін. || Завірений нотаріусом. •• Нотаріа/льна конто/ра місцевий орган нотаріату. Нотаріа/льна пала/та некомерційна організація, що є професійним об єднанням, заснована … Український тлумачний словник
розписка — и, ж. 1) Дія за знач. розписати, розписувати 1 3). 2) Документ із підписом, який засвідчує одержання чого небудь. •• Платі/жна розпи/ска письмове засвідчення оплати за борговим зобов язанням. Здава/ти під розпи/ску здавати щось кому небудь,… … Український тлумачний словник
апостиляція — ї, ж. Найвищий ступінь засвідчення документів, що визнається у всіх країнах, які у 1961 р. підписали Гаазьку конвенцію … Український тлумачний словник
аутентикація — ї, ж. 1) Засвідчення аутентичності картки, документів, підпису, особи людини. 2) Підтвердження приналежності платіжної картки її тримачеві … Український тлумачний словник
афірмація — ї, ж. Установлення, запевнення. || фін. Засвідчення рахунків, фінансових документів … Український тлумачний словник
консульський — а, е. Прикм. до консул і консульство. •• Ко/нсульська екзеквату/ра дозвіл держави перебування на реалізацію консульських функцій. Ко/нсульська легаліза/ція встановлення і засвідчення справжності підписів на документах та актах і відповідності їх… … Український тлумачний словник
легалізація — ї, ж. 1) Перехід на легальне становище. 2) Надання законної сили; узаконення. 3) У міжнародному праві – засвідчення консулом підписів на документах, що виходять із закордонних установ … Український тлумачний словник
облік — у, ч. 1) Засвідчення, встановлення наявності з ясування кількості чого небудь. Бути на обліку. 2) Реєстрація людей із занесенням у відповідні списки для їх використання де небудь, з ясування їх наявності, переміщення і т. ін. Сектор обліку. 3) ек … Український тлумачний словник
